Якось так. Для того, хто шукає те, що неможливо назвати

Якось так. Для того, хто шукає те, що неможливо назвати. Сумнів, віра, бажання, знання, сприйняття. Як багато лінз, через які сутність споглядає… Спочатку жадає, потім – відкидає. Як багато інструментів, які сутність перебирає, використовує, розчаровується, міняє… І так по колу. Та чи винні інструменти в тому, що їх розкидано хтозна-як? Чи винен інструмент у тому, що його не вміло застосовано? Ким, що й до чого застосовано? Ця книга – прибирає в майстерні митця та вказує на прикрите вікно темної ночі душі. Світло через нього проходить, коли його нічого не затуляє. Біле – відбивання (замкнений вхід). Чорне – поглинання (замкнений вихід). Прозорість – відкритість (циркуляція). Вікно – рівно посередині кімнати. Між тим, хто жадає, і тим, хто відкидає. Між звуком і тишею. Між світлом і темрявою. Між проявленим і непроявленим. Впізнаєш це як вісь потоку )(

שנה

2026

שפה

ukr

הוצאה

ФОП Середняк Т.К.

מהדורות

1

ISBN

9786178923617

מקור הנתונים: Wikidata